Кейс про тривогу

Як психолог, я постійно стикаюсь з історіями, які змушують задуматися про те, наскільки складним може бути дитинство навіть у, здавалося б, ідеальних умовах. Кожна дитина - це окремий світ, зі своїми унікальними переживаннями та проблемами.

Під час проведення програми "Діти та війна . Навчання технік зцілення", я діагностувала учасників на рівень тривожності та впливу травмуючих подій.

У одного учасника, який здавався абсолютно щасливим хлопчиком цей рівень був високим настільки, що я його взяла в індивідуальну роботу. Під час наших зустрічей він, відчуваючи тривогу та хвилювання, не міг пояснити, що саме його турбує.

Протягом місяця я не могла зрозуміти причини його тривоги. З наших бесід, діагностичних вправ та арт терапевтичних практик я бачила тільки те, що він мав все необхідне для щасливого дитинства - люблячу сім'ю, гарних друзів, непогані успіхи в навчанні та спорті. Навіть до подій тривалої травматизації, в яких ми всі зараз перебуваємо, в нього виробились стійкі копінг стратегії.

Коли я вже почала вичерпувати всі можливі варіанти, хлопчик намалював зошит. Обговорюючи цей малюнок, з'ясувалося, що протягом останніх 5 років він веде щоденник невдач! Ні, він не записував туди свої помилки, а просто згадував їх, зберігаючи в пам'яті.

Уявіть собі, який тягар він ніс на своїх дитячих плечах! Виявилося, що цю ідею йому підказала старша сестра, яка хотіла, щоб він був досконалим.

Навіть найближчі люди можуть, несвідомо, запропонувати дитині не найкращі стратегії подолання труднощів. Тому так важливо звертатися до фахівця, який допоможе розібратися в складних ситуаціях і знайти здорові способи вирішення проблем.
Якщо ж ви помітили, що ваша дитина відчуває тривогу, депресію або інші емоційні труднощі, не відкладайте візит до психолога.

Пам'ятайте, що турбота про ментальне здоров'я дитини - це наш спільний обов'язок!